вівторок, 27 грудня 2011 р.

Подаваймо достойний приклад своїм дітям

"Жодна дитина не може зганьбити батьків так, як батько - дитину."
Януш Корчак 


Наслідки алклголізму – наші діти. 

   У сучасному суспільстві щораз більше звертають увагу на проблему алкоголізму і будьякої залежності. Але ще на жаль мало реагуємо на наслідки, які постають в родинах, в яких хтось із членів має цю недугу. Щораз міцніше світ починає вживати слова, такі як “діти алкоголіків”.  Алкоголізм як хвороба, не зачіпає тільки певну особу, вона залишає сліди у свідомості і серцях “тих найменших”, за яких ми перед Богом взяли відповідальність через факт зачаття і народження. Батько і мати обдаровуючи дитину даром життя, стаються їхніми вихователями.  Все, що ми робимо доброго або злого, залишається у свідомості кожної дитини, а особливо нашої. Батьки ніколи і за ніяких обставин не повинні вживати терміни “це моя справа” або “що хочу те і роблю”.


    Декілька статистичних даних. 
   Діти, що ростуть у родинах алкоголіків, переймають від батьків емоційні і поведінкові недоліки, як і специфічні особливості мислення. Їхня юність найчастіше характеризується хаосом, травмами, безладністю мислення, сексуальним і фізичним насильством. 55% усіх випадків насильства в родині відбувається, саме в родинах алкоголіків. Третина дочок алкоголіків пережила фізичне насильство, одна п'ята — піддалися сексуальним домаганням, що в 4 рази вище, ніж у родинах неалкоголіків. Попередні дослідження встановили, що в 70% дітей алкоголіків формуються хворобливі пристрасті до алкоголю, чи іншого лікарського препарату, роботи, їжі, сексу чи азартних ігор, а половина з них одружується з алкоголіками. Крім того, у 4 рази підвищується імовірність дитині алкоголіка самому стати алкоголіком, частково по генетичних причинах, — у порівнянні з кожним 20-м з популяції в цілому. 


   Як батьки роблять дітей “подібними до себе” 

  Цього літа я мав можливість зустрітися з молодими людьми, які лікувались від наркотичної залежності. Не винесли вони того з родини? але вже “алкогольне підгрунтя” дали ім батьки в більшості несвідомо. Як це відбувається? В який спосіб ми малими кроками залишаємо алкогольний слід у дитячій свідомості? Спробуймо поділити життя дитини на три періоди, в яких батьки і середовище залишають свої “брутальні сліди”: 
   Перший період — раннє дитинство, у якому алкоголізація дітей носить не-усвідомлений, мимовільний характер. 
  Цьому сприяють наступні основні причини: п'яне зачаття, вживання алкоголю в період вагітності і грудного вигодовування, що веде до аномалій фізичного і психічного розвитку дитини. 
  Про негативний вплив пияцтва батьків на потомство знали ще в далекій давнині. Грецька міфологія оповідає, що богиня Гера народила від сп'янілого Зевса кульгавого бога Гефеста.  Основоположник античної медицини Гіппократ винуватцями ідіотизму, епілепсії й інших нервово-психічних захворювань вважав батьків, що вживають алкоголь у день зачаття. У  Швейцарії були обстежені більше 8 тисяч недорозвинутих дітей, виявилося, що більшість з них зачаті в період весіль, карнавалів та інших свят, що супроводжуються споживанням алкоголю. 
    Накопичені наукою дані показують наскільки важкі наслідки споживання спиртного вагітною жінкою, тому що при цьому відбувається безпосередній контакт плоду, що розвивається, з алкоголем. Алкогольне отруєння плоду, особливо в перші три місяці, коли йде інтенсивний процес закладки внутрішніх органів і систем, призводить до різних аномалій розвитку, інакше кажучи, до каліцтв: недорозвиненню чи повній відсутності рук і ніг, зрощенню пальців, незарощенню твердого піднебіння, дефектам розвитку статевих органів, зменшенню розміру голови, короткому розрізу очної щілини тощо. Такі діти якщо і не гинуть у ранньому віці, то на все життя залишаються розумово відсталими. 
   Другий період — дошкільний і молодший шкільний вік. У цей період найбільш істотними причинами є дві — педагогічна неграмотність батьків, що призводить до алкогольного отруєння організму, і сімейні алкогольні традиції, що призводять до формування інтересу до спиртного. 
   Педагогічна неграмотність батьків виявляється в існуючих забобонах і оманах про цілющу дію алкоголю: алкоголь підсилює апетит, виліковує недокрів'я, поліпшує сон, полегшує прорізування зубів. Серед батьків існує уява, що вживання невеликих доз спиртного в ранньому дитинстві запобігає можливій пристрасті до алкоголю в зрілому віці. Розплачуються батьки за свою неграмотність алкогольним отруєнням дітей, яке може навіть призвести до смертельного результату. Часто батьки вживають термін “трохи можна”, це в кінці провадить до того, що дитина запам’ятовує слово “можна” і з ним іде протягом дитинства і молодості. Пізніше в різних ситуаціях вона це слово пригадує і використовує, дозволяючи собі щораз більше. 
   Алкоголізації дітей і підлітків сприяє алкогольне оточення, що складають питущі найближчі родичі, а також стійкі алкогольні традиції, пов'язані звичайно з урочистими, радісними чи сумними подіями. В укоріненні алкогольної традиції фатальну роль відіграє виховання дітей у родинах в умовах систематичного вживання спиртних напоїв з частуванням дітей. Коли споживання алкоголю в родині не вважається злом, прилучення дітей до спиртного не викликає занепокоєння. Обстеження дітей старшої групи дитячих садків показало, що вони в грі з достатньою точністю копіюють зовнішні атрибути дорослого застілля з імітацією чокання келихами, тостів. У молодших школярів неусвідомлено починає формуватися уява про алкоголь, як про особливого, обов'язкового супутника торжеств і зустрічей, символу дорослого життя.  Біологічними дослідженнями доведено, що сам алкоголізм генетично не передається, натомість передається тільки схильність до нього, що випливає з особливостей характеру, отриманого від батьків. У розвитку пияцтва в дітей вирішальну роль відіграють дурні приклади батьків, обстановка пияцтва в родині. 


Не можемо до цього допустити. 

   Таким дітям потрібна допомога і кожен з нас, перебуваючи з таким Божим створінням, зобов’язаний йому допомогти. У дитини формується потреба приховати алкоголізм своєї родини, переживаючи свою неповноцінність. Ці діти стають соціально ізольованими. Вони почувають себе в небезпеці у своєму будинку, де повинні бути найбільш захищеними. В таких родинах дуже часті сварки, у дітей формується почуття провини і занижена самооцінка. Вони в алкогольних родинах можуть стати жертвами сексуальної образи, домагання чи насильства, відчуваючи довгий час почуття сорому, ненависті, пригніченості. 
   У дітей і підлітків у неблагополучних родинах, як правило, не розвинута культура спілкування.  Відсутність близькості з батьками і контактів з однолітками з благополучних родин, некомунікабельність призводять до пошуку вуличної компанії, часто неоднорідної за віком, де підлітки мають реальні можливості для самоствердження. 
   Огорнімо цих дітей своєю турботою і молитвою, нехай вони досвідчать правдивої любові, любові, яка може бути чистою, Божою і не фальшивою.

Отець Юрій Василенко - настоятель костелу Успення Пресвятої Богородиці

Немає коментарів:

Дописати коментар