понеділок, 11 квітня 2011 р.

Подвижники тверезості



Львівський єпископ Йосиф Шумлянський
(1643-†1708)
«Наполегливо наказуйте, всечені отці, своїх парохіян, щоб не впивалися, а непоступливих картайте перед усіма, щоб і інші мали страх.»
«Метрика або реєстр для порядку Церкви»
Львівський єпископ Білянський Петро
(1736-†1798)
«Донесено нам, що в деяких парафіях є звичай приносити до церкви горілку і ставити її на престіл поруч з хлібом при парастасах. Цей звичай як невластивий і шкідливий суворо забороняємо. Вашим превелебностям якнайпильніший доручаємо нагляд, щоб не тільки горілки, але й будь-яких інших напоїв до церков не носили»
(Обіжний лист від 5.10.1787)
Митрополит Йосиф Сембратович
(1821-†1900)
«Батьки і господарі повинні давати своєму домові добрий приклад і не допускати в своїх домах пиятики.»
«Про гідність людини»
«…досвід Вчить, що безвідповідальні батьки, родичі та свояки, спонукають малолітніх дітей до горілчаного пияцтва таким чином, що дають їм пити горілку, посилають їх по-горілку до корчми»
«Про гідність людини»
«Хрестини, іменини, шлюби, похорони, поминки, запусти і пости, неділі і свята, празники і відпусти не обертати на пиятики, а їх уникали, і між дарами на парастаси не дозволяли приносити і виставляти пляшки з горілкою.»
«Про гідність людини»
Митрополит Сильвестр Сембратович
(1836-†1898)
«Нехай всі остерігаються пити повторно і взаємно, як то говорять, «на здоров’я один другого», і один другому за напій платити; той недобрий звичай треба уникати і старатися єго викорінити. А особливо треба подібне гощення при так званих “оказіях”, хрестинах, вінчаннях і похоронах скільки лиш можливо обмежувати. Також ті, котрі потребують робітників, най не погоджуються з ними і не дають їм горілки або інших подібних напоїв і ще навіть пару раз на день; через що власне бідні люди, потребуючі заробітку для свого утримання, звикають до тих небезпечних напоїв і потому легко себе і родини свої гублять...»
«Послання до духовенства про
Братства тверезості. Р. Б. 1889»
Митрополит Андрей Шептицький
(1865-†1944)
«Аж лячно, кілько то корчем у вас на Гуцульщині! Часом одна біля одної стоять рядом, так що подумав би хтось, що се не християнське село. А здається, що в неодному селі більше корчем можна побачити, ніж хрестів. З корчем розходяться по селі усякі беззаконня. З них іде до кожного християнина покуса, що тягне до гріха. У коршмі виучуються люди пиянства, тої страшної хороби по наших селах. Там люди тратять на пиянство здоровля та й гріш. Кілько то людей через коршму навіки згинуло. Кілько то людей завела коршма на дочасну погибель, а відтак і на вічну. Хто буває підхмелений або й п’яний, то в його життю легко знайдуться проклони, сварня, а часом бійка. Не обійдеться і без блудства (нечистоти), а до того перестане пияк бути чесним християнином. Бідні ті діти, що їхні батьки п’яні. Якщо вам миле ваше життя, якщо вам мила свята земля, що вас носить, якщо вам миле щастя дітей, оминайте здалека корчм»
«Пастирське послання до гуцулів»
о. Кири́ло Селе́цький (1835—1918)
Від 2 пол. ХІХ ст. чисельно зорганізовані акції тверезості латинської церкви стали прикладом і поштовхом для поширення цієї діяльності і серед греко-католицького духовенства. Звичайно, що і перед тим греко-католицькі парохи поборювали в народі пияцтво. Однак, до зорганізованого руху дійшло в 70-их роках ХХ ст. за правління митрополита Йосифа Сембратовича. Як читаємо в Прапорі духовенство постановило вьдродженє народу через єго отверезенє (…) хритиянський похід в народі против пияченню. Отець Кирило не міг бути бездіяльним коли корчма позбавляла тисячі народу Царства Небесного, адже спиячений українці могли затратити своє майбутнє. В 1874р. в обидвох селах Жужель і Цеблів застав страшний занепад. За допомогою місцевого вчителя Геруса негайно заложив Брацтва тверезості

Немає коментарів:

Дописати коментар