середа, 9 березня 2011 р.

Як споювали копичинецький нарід


Найбільш хижацьким методом витиснення із селянина останніх соків було споювання його горілкою. З цією метою євреями в Копичинцях було побудовано декілька корчм, які ставилися скрізь, де лиш можна було заманити і витягнути з нього останній гріш. Корчмарство було чи не найбільш масовим заняттям євреїв. У 1893 році в Галичині було 21046 жидівських корчм, в яких місцевий люд пропивав щороку 25,5 мільйона австрійських крон, а вже після 1897 року корчмарі видурювали в українців 20 - 40 млн. австрійських крон щорічно.
"Жидівня крутилася та гомоніла коло кожної хати, - писав Іван Франко, - лестилися, як ті пси, до кожного господаря, насилу тягла до корчми або таки в хатах поїла людей, видурюючи по кускові грунту...., який потім можна було б перепродати втридорога". Прагнення до наживи, наглість , влізливість, що була притаманна більшості єврейського населення краю, сприяли швидкому розселенню їх поза центром міста. З давніх-давен і майже до 30-их років ХХ століття в Копичинцях мало не на кожній вулиці була корчма. У них торгували не тільки горілкою. Там можна було продати коня, корову, телицю, вівцю, зерно і навіть кожуха. Єврей шинкар нічим не гребував, із всього зробленого, купленого, обміняного за випиту горілку мав неабияку користь, не боявся жити самітньо вдалині від села чи міста, приймаючи на нічліг будь-якого подорожнього. Крім корчм, у центрі міста Копичинець було кілька шинків: Буми, Гойшана та інших. Всі вони разом з іншими купцями і лихварями паразитували на сльозах, горі і нещасті селянина, що знаходив свою відраду в забутті за чаркою горілки, пропиваючи зароблений гріш, шматок землі і навіть самого себе.
Протягом століть євреям в місті належали ключові позиції всієї торгівлі. Пани продавали євреям і право "пропінації" (право обов'язково купувати горілку тільки в пана). Вживання спиртного також входило в обов'язок селянина, було одним з різновидів панщини. "Річно хлоп мусить взяти і випити стільки і стільки кварт гардів і, розуміється, заплатити за це все чи відробити. Таким делікатним способом пани примушували нашого хлопа довгий час до пияцтва, щоби потому могли сказати всім реформаторам: що ви хочете для хлопа людських прав! Глядіть, яке то бидло."
Збагачуючись на нечесному продажу горілки, даючи в кредит, нищили селянські сім'ї, розорювали селянські господарства, а їх власників доводили до повної деградації. В корчмах споювали не тільки чоловіків, а й жінок. Пияцтво ставало великим народним нещастям, воно вносило безлад в сім'ї, було причииною появи неповноцінних дітей. Це змусило свідомі сили суспільства розпочати з ними активну боротьбу. В справу цю включилися священники, які стали головними засновниками "Братства Тверезості". Члени братства прилюдно в церкві на Євангелії заприсягались не вживати алкогольні напої. Свідченням чих подій є пам'ятний хрест споруджений на подвір'ї Хрестовоздвиженської церкви на Кутці, датований 1901 роком.
За книгою Богдана Савки "Копичинці. Мандрівка через століття. с. 151 - 154"

Яку ж картину ми бачимо через багато років? Народ і далі тотально споюють, молодь деградує... Тому потрібно ставати до боротьби вже сьогодні! Якщо не ти то хто? Якщо не зараз то коли?


3 коментарі:

  1. За пиятицьку панщину не чув, цікава практика

    ВідповістиВидалити
  2. Дійсно була така практика! наш народ спився тільки через польську,московську і жидівську нечисть! недивно що Польща і Росія воювали між собою за право хто першим винайшов горілку!

    ВідповістиВидалити